Микола Єрьомін, ветеран із Вінниччини, який отримав серйозне поранення на фронті, нині проходить реабілітацію та перемагає у спортивних змаганнях. Його історія — про силу волі, щоденні тренування та мрію знову ходити.
Військова служба та поранення
24 лютого Микола скасував поїздку за кордон і приєднався до самооборони. Спершу він служив у танковій бригаді як солдат-санітар, обороняючи Київ та область, а згодом — на Харківському напрямку після проходження курсів бойового медика.
«Те, чому навчили на курсах, допомогло мені врятувати щонайменше десять людей. І самому собі теж — знав, що робити, щоб вижити», — розповідає Микола.
Ветеран двічі отримав поранення. Найважче сталося під час обстрілу танка, коли осколок серйозно пошкодив хребет.
«Над нами висів дрон, який обстрілював танк. Рикошетом осколок влетів мені у спину. Добре, що був напарник — сам я б не справився», — згадує Микола.
Через інтенсивні обстріли евакуація затягнулася майже на десять годин. У лікарні медики дістали великий шматок металу.
Реабілітація та спорт
Зараз Микола проходить курс реабілітації, щоденно виконує комплекс вправ для зміцнення спини та відновлення рухливості. Паралельно він бере участь у обласних іграх «Незламні Вінниччини», де став переможцем у настільному тенісі та призером у шахах і шашках.
«Я багато років грав у шашки, шахи та теніс. Ще коли працював в Одесі на залізниці, виступав за збірну міста. На районних змаганнях я посів перші місця у шахах та шашках. У Вінниці вже виступив у трьох видах спорту та знову здобув призові місця», — ділиться ветеран.
Ветеран зазначає, що фізична активність та спорт допомагають йому зберігати мотивацію та психологічний баланс.
Життя після поранення
Крім спорту, Микола займається рукоділлям — навчився плести серветки гачком, а у вільний час рибалить із рідними. Такі заняття допомагають ветерану знаходити внутрішню рівновагу.
Ветеран також активно відвідує ветеранські хаби, де учасники спілкуються, грають у настільні ігри, музикують та вчаться новому.
«Коли людина чимось займається — вона живе. Я хочу, щоб побратими знаходили себе, розвивалися», — каже Микола.
Попри всі труднощі, Микола Єрьомін щодня працює над своїм відновленням і мріє повернутися до повноцінного життя, знову стати на ноги та відчувати рухливість у всьому тілі.
