Вінниця зустріла нову культурну подію — виставку “Вишита сорочка: традиції та сучасність”. Експозиція налічує 60 авторських робіт учасниць клубу “Посиденьки у Ксеньки”, демонструючи багатство українських орнаментів та старовинних технік.
Мисткиня та засновниця клубу Оксана Безносюк розповіла про ідею заходу:
“Я зрозуміла, що нам треба гуртуватися разом і творити щось світле, гарне, українське, що допомагатиме виживати в цих умовах. Ми розглядаємо старовинні сорочки, вивчаємо їх, спілкуємося…”
Вишиванки, які розповідають історії
За три дні виставку оглянули понад 300 відвідувачів. Серед них — Катерина Репінська та Яна Лисенко, які відзначили унікальність експозиції:
“Дуже гарні орнаменти, можливість пізнати кожен регіон індивідуально, подивитися на кольори. Пам’ятати про те, який у нас генетичний код і як ми маємо пишатися своєю культурою та нести її з покоління в покоління”, — поділилася Катерина Репінська.
“Дуже велика гордість бере за те, що наші українці, наші люди мають такий спадок, який ми повинні шанувати і передавати майбутнім поколінням”, — додала Яна Лисенко.
Техніки та традиції, які живуть
Експозиція об’єднала жіночі та чоловічі сорочки, сукні й дитячий одяг, виконані у різних техніках, зокрема штапівці та кафасорі. Оксана Безносюк підкреслила важливість передачі знань:
“Все життя мені цікаво чогось навчити і передати вміння, щоб ці знання поширювалися й передавалися. Мені хочеться, щоб у нас ставало більше справжніх вишитих сорочок. Справжня вишита сорочка — це сорочка, вишита руками з гарними думками та енергетикою, тоді вона служить оберегом, який передається в спадок. Тому ми створюємо речі і для нащадків…”
Сорочки як частина історії
Серед робіт — весільні сорочки вінничанки Жанни Приймак. До повномасштабного вторгнення вона вишивала переважно рушники, а у 2022 році створила п’ять весільних сорочок для сина Валентина, який служить у ЗСУ, та його побратимів. Цим вона прагне підтримати українські традиції та зберегти їх.
Понад 10 років вишиває Анастасія Фоміна. На виставці вона показала роботи за мотивами орнаментів із сіл Гущинці та Клембівка. Вона максимально точно відтворює історичні зразки, додаючи лише мінімальні авторські правки.
Виставка у Вінниці — це не лише демонстрація майстерності, а й нагадування про важливість зберігати культурний код та передавати його наступним поколінням.