У місті Бар відроджують автентичне ремесло, що передувало масовій появі вишивки. Майстриня Надія Ткачук за допомогою лише дерев’яних штампів та фарб перетворює сучасний текстиль на предмети культурної ідентичності, популяризуючи давню техніку вибійки серед дорослих і дітей.
Вибійка — це повністю ручний процес. Замість складних механізмів мисткиня використовує різьблені дерев’яні форми, які покриваються фарбою та з силою притискаються до полотна. Власне, від характерного постукування по штампу для кращого відбитка малюнка техніка й отримала свою назву. Надія Ткачук переконана, що кожен такий орнамент — це зашифрований код, який поєднує покоління через геометричні та рослинні символи.
Історично вибійка була основним способом оздоблення рушників, скатертин та повсякденного вбрання українців. Для великих полотен майстри минулого виготовляли широкі дошки з безперервним візерунком, які послідовно відбивали по всій тканині. Надія продовжує ці традиції, створюючи сучасні серветки та елементи гардероба.
- У роботі використовуються безпечні текстильні фарби, стійкі до делікатного прання.
- Асортимент орнаментів варіюється від суворої геометрії до сезонних квіткових мотивів.
- Особлива увага приділяється типу тканини та точності стикування малюнків.
Свій шлях у цьому мистецтві майстриня розпочала близько пів року тому, а сьогодні вже активно ділиться досвідом на платних майстер-класах. Учасниці занять, від маленької Марії до дорослої Адріани Степанюк, відзначають, що процес хоч і вимагає фізичних зусиль та терпіння, але заворожує своєю безпосередністю.
«Коли у нас в голові добрі думки, гарний настрій, то будь-яка робота виходить прекрасно. Це стосується всього, і вибійки також», — ділиться філософією своєї справи Надія Ткачук.
На думку мисткині, вибійка зараз переживає справжній ренесанс. Українці все частіше шукають автентичності у побуті, а старовинна техніка дозволяє надати речам унікального вигляду, адаптуючи столітні традиції до запитів сучасного стилю.