На лісових просторах Вінницької області успішно розвивається унікальне стадо зубра європейського. За останніми даними лісівників, популяція нараховує вже 140 особин, а минулий рік подарував лісу поповнення у вигляді 12 телят. Це стадо сьогодні є справжнім генетичним донором для всієї країни.
Тварини освоїли територію площею 18 тисяч гектарів, що охоплює Хмільницьке, Широкогребельське та Уладівське лісництва. Догляд за велетнями вимагає не лише фаховості, а й цілодобової пильності. Аби вберегти рідкісних звірів, єгері використовують сучасні технології – від фотопасток до дронів, які допомагають вести точний облік і спостерігати за переміщенням стада.
Життя зубрів підпорядковане суворій ієрархії. Як розповів старший єгер Широкогребельського лісництва Володимир Ткач, у цих тварин панує справжній матріархат. Очолює групу найдосвідченіша самиця, яка знає лісові стежки та відчуває небезпеку.
- Ватажок завжди веде стадо за собою, приймаючи рішення про переміщення.
- Самців, які через вік втратили репродуктивні функції, безжально виганяють із родини.
- Старі бики здебільшого блукають поодинці або збиваються у невеликі холостяцькі групи по 3 – 5 особин.
- У момент загрози зубри вибудовують оборонне коло, ховаючи молодняк усередині.
Цікаво, що у 2025 році потомство привела навіть вожачка стада. Олександр Сіваченко, єгер Уладівського лісництва, називає це рідкісною подією, адже зазвичай самиці в поважному віці вже не народжують телят.
Для того, щоб велетні не покидали безпечні межі лісництв, для них організували регулярне “харчування”. Якщо припинити підгодівлю, звір може загинути або піти на далекі пошуки їжі. Раціон зубрів збалансований і різноманітний: кукурудза, пшениця та запашне сіно з лісового різнотрав’я. До годівниць, до речі, часто навідуються “непрохані”, але милі гості – козулі та зайці.
“Сіна потрібно мінімум два рази в тиждень. В основному зубри тримаються околиць лісу. А, щоб трималися лісу, їх потрібно постійно годувати. Не будемо годувати, звір загине. Вони зараз ідуть на кору. Для шлунково-кишкового тракту їм потрібні сіль, кора, хвоя”, — пояснив Олександр Сіваченко.
Вінницька популяція настільки успішна, що вже давно стала джерелом для відновлення виду в інших регіонах. Уладівських зубрів раніше успішно переселяли на Волинь та Львівщину, де вони започаткували нові осередки проживання цих могутніх тварин.