1 липня президент Франції Еммануель Макрон провів першу за майже три роки телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним. Центральною темою обговорення стала війна в Україні. Після контакту з главою Кремля французький президент одразу поспілкувався із Володимиром Зеленським, аби передати йому суть перемовин.
Про що саме йшлося під час розмови Макрона і Путіна та хто ще із західних лідерів підтримує контакти з Кремлем — у матеріалі нижче.
Перша розмова за три роки: деталі телефонного дзвінка
Телефонна розмова між Еммануелем Макроном і Володимиром Путіним тривала близько двох годин. Це був перший офіційний контакт між лідерами з вересня 2022 року. За даними Єлисейського палацу, Макрон підтвердив незмінну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також закликав до негайного припинення вогню й початку переговорів для досягнення стійкого миру.
Крім України, президенти обговорили ситуацію на Близькому Сході, зокрема навколо Ізраїлю та Ірану, а також останні удари США по іранських ядерних об’єктах. Сторони домовилися продовжити діалог з актуальних питань.
Водночас Кремль оприлюднив свою версію розмови: Путін звинуватив Захід у розпалюванні конфлікту, заявив про ігнорування “інтересів безпеки Росії”, а також повторив наративи про “утиски російськомовних” і потребу “врахування нових територіальних реалій”.
Після дзвінка Макрон зв’язався з Володимиром Зеленським, аби передати основні тези перемовин із Путіним, повідомили джерела РБК-Україна.

Передісторія: як змінювалися контакти Макрона і Путіна
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, Еммануель Макрон активно спілкувався з Володимиром Путіним. У перший тиждень війни відбулося чотири телефонні розмови між ними. Востаннє президенти говорили 11 вересня 2022 року — тоді йшлося про ситуацію на Запорізькій АЕС.
Після жахів у Бучі та інших воєнних злочинів РФ, Макрон припинив будь-які контакти з Путіним. Проте у 2025 році французький лідер заявив про новий геополітичний контекст у зв’язку зі зміною адміністрації у США, що, на його думку, створює підстави для відновлення діалогу з Кремлем.
“Я припинив контакти з Путіним після Бучі. Зараз у США нова адміністрація — це новий контекст. Є причина повернутись до діалогу”, — заявив Макрон у лютому 2025 року.
Хто ще спілкується з Путіним під час війни
Еммануель Макрон — не єдиний лідер, що підтримує зв’язок із Кремлем. Нижче — короткий огляд інших західних політиків, які контактують із Путіним.
- Президент США Дональд Трамп. За період травень–червень 2025 року відбулося щонайменше три телефонні розмови між Трампом і Путіним. Обговорювали війну в Україні, операцію “Павутина”, Іран, обмін полоненими. Трамп називав війну “бійкою дітей у парку”, але погрожував санкціями у разі відсутності прогресу.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц. У листопаді 2024 року провів першу розмову з Путіним за два роки. Вимагав виведення військ РФ з України, однак Кремль наполягав на збереженні контролю над окупованими територіями.
- Прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Продовжує контакти з Кремлем і після початку великої війни. У липні 2024 року відвідав Москву, а в грудні обговорював із Путіним припинення вогню і енергетичну співпрацю.
- Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо. У грудні 2024 року відвідав Москву, 9 травня 2025 був присутній на параді у РФ. Підтримує зв’язки з Кремлем, попри позицію ЄС.
- Президент Сербії Александр Вучич. Провів телефонні розмови з Путіним у жовтні 2024 та березні 2025 року. Відвідав Москву 9 травня. Після цього здійснив перший візит до України.
Попри повномасштабну війну, окремі світові лідери продовжують діалог із Володимиром Путіним — з різними мотивами та результатами. Для одних це спроба тиску на РФ, для інших — інструмент політичної гри або економічних інтересів. Однак кожен такий контакт викликає широку дискусію на міжнародній арені щодо меж допустимого в спілкуванні з державою-агресором.
