У селі Гайове на Вінниччині для родин загиблих, зниклих безвісти та полонених військових організували безкоштовну екскурсію у садибу “Подільська родина”. Господиня оселі, Оксана Бас, разом із чоловіком створила цей простір ще у 2007 році, а нині підтримує його сама — поки Василь на фронті. Захід став емоційною віддушиною для десятків учасників, які щодня живуть між тривогою та надією.
Садиба — це кілька традиційних світлиць, облаштованих у стилі українського побуту XVIII–XX століття, майстерні та відкрите подвір’я з місцями для відпочинку. За словами Оксани Бас, головна мета таких подій — зберегти зв’язок з українською традицією і водночас дати змогу родинам захисників хоч на кілька годин забути про щоденне хвилювання.
Найменший рекордсмен і велике бажання
Знайомство з садибою почалося з огляду незвичної скульптури. Гостям показали бронзового “Хлопчика-Мізинчика” — найменшу скульптуру в Україні, висотою 4,5 см. У 2018 році її занесли до Книги рекордів України. Автор мініатюри — скульптор Володимир Заєць.
Оксана Бас поділилася легендою про чарівного мандрівника, що подорожує світом у халяві велетня. За повір’ям, варто потерти фігурку й загадати бажання — і воно неодмінно здійсниться.
10-річна Софія, донька військовослужбовця, який служить з перших днів повномасштабної війни, двічі потерла скульптуру:
“Я забажала, щоб війна закінчилася і мій батько вернувся, і ми з ним подорожували, поїхали за кордон до моїх рідних і також по Україні подорожували, в Одесу. Я хочу з ним зустрітися”, — поділилася дівчинка.
Етнографія на дотик: екскурсія до світлиць
Після прогулянки подвір’ям родини вирушили до однієї з головних локацій — світлиці з експонатами народного побуту. Тут зібрані глиняний посуд, вишиті рушники, килими, меблі, праски, скрині, старовинні шафи. Майже всі речі — подарунки від жителів навколишніх сіл. Колекція поповнюється вже понад десять років.
Творчі обереги: янголи й жайворонки
Окрім екскурсії, на гостей чекали майстер-класи. Спочатку — виготовлення мотанок-янголів із кукурудзяного лушпиння. Цей майстер-клас проводила Людмила Слободянюк — подруга власниці садиби, чий чоловік також нині служить у ЗСУ. За її словами, участь у таких заходах допомагає не замикатися в тривожних думках.
11-річний Костя, який власноруч зробив свого янгола, зізнався, що хоче надіслати оберіг татові на фронт:
“Я хочу, щоб цей ангел допоміг татові повернутися додому якнайшвидше, і щоб він його гарно оберігав”, — сказав хлопчик.
У майстерні хліба родини виготовляли обрядовий хліб — “жайворонок”. Це символ весни, тепла й надії. Діти місили тісто, формували фігурки, а дорослі допомагали запікати їх у печі.
Чотири години, які залишаються в серці
Участь в екскурсії взяли й ті, хто щодня бореться з невідомістю. Ганна Мірчук приїхала до садиби з донькою Зоряною. Її чоловік зник безвісти 19 місяців тому. За словами жінки, поїздка допомогла бодай ненадовго відволіктися:
“Сьогоднішня поїздка сюди допомогла трішки відволіктися від постійних думок, в яких я живу уже 19 місяців. Але думка про чоловіка — де він, що з ним — не покидає мене ніколи”, — поділилася Ганна.
Загалом екскурсія тривала близько чотирьох годин. Учасники не лише дізналися більше про традиції Поділля, а й отримали змогу пережити щось щире й живе в колі тих, хто розуміє їхні почуття без слів.