У Вінницькій громаді триває реалізація комплексних заходів для покращення екологічного стану місцевих водойм. До кінця 2025 року планується завершити низку ініціатив, спрямованих на захист річок, ставків та озер. Особлива увага приділяється малим річкам, які потерпають від стоків, вигрібних ям і порушень прибережного режиму.
Про перебіг робіт і перспективи розповіли директорка департаменту відновлення та розвитку Вінницької міськради Ольга Ремешевська та начальниця відділу екологічної політики Світлана Юзвак в ефірі Українського радіо Вінниця.
Водна система громади: масштаби та виклики
Основною річкою Вінниці є Південний Буг — вона простягається на 14 км у межах міста. Загалом протяжність малих річок у громаді перевищує 109 км. Після розширення території, до складу громади увійшли також сільські ставки — таких налічується 125. Всі вони вже інвентаризовані фахівцями департаменту економіки та інвестицій.
«Ми поступово вибудовуємо алгоритм моніторингу та покращення екологічного стану цих водойм», — зазначила Ольга Ремешевська.
Основні джерела забруднення
Як пояснює екологиня Світлана Юзвак, найбільшу загрозу для чистоти води становлять:
- поверхневі зливові стоки;
- вигрібні ями, збудовані з порушенням технічних норм;
- несанкціоновані підключення до каналізаційних мереж.
«Під час сильних дощів нечистоти з вигрібних ям разом із фосфатами й нітратами можуть потрапити у водойми. Це спричиняє розвиток кишкової палички, що загрожує здоров’ю людей», — наголосила Юзвак.
Що роблять із порушеннями
Хоча департамент не має права на накладення санкцій, його спеціалісти спільно з представниками Держекоінспекції, МОЗ та муніципальної варти проводять перевірки у прибережних зонах. Власникам, які порушують екологічні норми, виписують приписи. Сума штрафу коливається від 350 до 1650 грн.
Роль прибережної захисної смуги
Одним із критичних факторів, що впливають на якість води, є дотримання режиму прибережної смуги. Йдеться про зону шириною 25 метрів від урізу води, де заборонено:
- орати землю або облаштовувати городи,
- зберігати гній,
- вивозити чи складувати сміття.
Порушення цих правил призводить до деградації водойм і забруднення довкілля.
Освіта та просвітництво: від дитсадка до університету
Екоосвіта — один із напрямків «Зеленого курсу Вінниці», ухваленого у 2022 році. За словами Ремешевської, серед населення активно ведеться роз’яснювальна робота щодо поводження з відходами та збереження водних об’єктів. Навчальні заходи проводяться для дітей у дитсадках, школярів та студентів.
«Ми поєднуємо прибирання берегів із лекціями, які пояснюють шкоду людської діяльності для водойм», — пояснила посадовиця.
Фінансування та джерела підтримки
Екопроєкти громади реалізуються за кошти міського бюджету, екологічного фонду, а також завдяки фінансовій підтримці Євросоюзу та міжнародних партнерів. Вінницька міська рада також сприяє фінансуванню лабораторних аналізів води.
Стан води: офіційно — негативна динаміка
Як наголосила Світлана Юзвак, лише лабораторії можуть надати об’єктивну оцінку якості води. Однак спостереження свідчать про поступове погіршення її стану — як у відкритих водоймах, так і у підземних джерелах.
«Часом якість води настільки погана, що купання в ній забороняють. Це становить небезпеку і для тих, хто споживає рибу з таких водойм», — зазначила вона.
Що заплановано до кінця року
До кінця 2025 року Вінниця планує реалізувати кілька масштабних ініціатив щодо відновлення малих річок. Серед них:
- дослідження стану водойм;
- очищення берегів і русел;
- залучення громадськості до формування бачення їхнього майбутнього.
«Наша мета — перетворити річки та ставки на простір для відпочинку й гордість громади», — підсумувала Ремешевська.