Журналісти-розслідувачі “Стоп Кор” виявили серйозні ознаки ухилення від сплати податків у двох авіаційних компаніях, пов’язаних із бізнесменом Романом Мілешком — ТОВ “НЗОПЕРЕЙШІНС” та ПрАТ “Авіакомпанія Константа”. Хоча компанії демонструють стрімке зростання доходів, витрати на оплату праці залишаються аномально низькими для галузі.
Рекордні прибутки з мінімальними витратами
У 2024 році “Авіакомпанія Константа” витратила лише 32,9 млн грн на зарплати, а “НЗОПЕРЕЙШІНС” — 33,5 млн грн. Тим часом дохід першої зріс на 14%, а другої — на вражаючі 4 138 % за рік. Середньомісячна зарплата в обох компаніях коливалася від 14 до 22 тисяч гривень, що в рази нижче середніх показників по авіаційній галузі.
Для порівняння: у 2024 році компанії “Скайап” і “Українські вертольоти” витратили понад мільярд гривень кожна на оплату праці. А середня зарплата кваліфікованого персоналу — від 98 до 172 тисяч грн на місяць.
Підозра на “сірі” виплати і заниження податкових зобов’язань
Розрив між задекларованими зарплатами і рівнем доходів може свідчити про використання тіньових схем — зокрема виплати готівкою “в конвертах”. Це дозволяє компаніям уникати сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску і військового збору.
За оцінками розслідувачів, за останні три роки такі схеми могли призвести до недоплати в державний бюджет майже 400 мільйонів гривень.
Справу розпочали — і зупинили?
У червні 2024 року Бюро економічної безпеки порушило провадження щодо ТОВ “НЗОПЕРЕЙШІНС” за фактом ймовірного ухилення від податків. Проте згодом активні слідчі дії припинилися, що викликало підозри щодо зовнішнього втручання.
Журналісти припускають, що розслідування було “поставлено на паузу” через вплив народного депутата Ігоря Копитіна. За їхніми даними, він міг лобіювати інтереси бізнес-групи Мілешка у владних структурах, включаючи Державну авіаційну службу.
Компанії з “оборонними слідами”
Це не перше розслідування, де фігурують компанії Романа Мілешка. Раніше вони вже згадувалися в контексті невиконання або зриву оборонних контрактів, встановлення обладнання сумнівної якості на бойові гелікоптери та підрядів, пов’язаних із компаніями, що мали ділові зв’язки з Росією.
Ці факти посилюють сумніви щодо прозорості діяльності компаній Мілешка в умовах воєнного часу, коли державні ресурси мають використовуватись із максимальною відповідальністю.
