Попри демонстративну «дружбу без обмежень» між Володимиром Путіним і Сі Цзіньпіном, внутрішні матеріали ФСБ свідчать про зовсім інше ставлення російських спецслужб до КНР. У витоку внутрішньої документації йдеться, що китайські спецслужби розглядаються як одна з головних загроз безпеці РФ. Журналісти The New York Times отримали доступ до планового документа російської ФСБ, який підтверджує — Москва побоюється не лише шпигунської активності Пекіна, а й потенційних територіальних зазіхань з боку Китаю.
Документ, датований кінцем 2023 або початком 2024 року, вивчали шість незалежних західних розвідок. Вони підтвердили його справжність.
Під прикриттям співпраці: ФСБ про загрози з боку Китаю
У ФСБ визнають, що китайські агенти ведуть активну шпигунську діяльність на території Росії, прикриваючись інтересом до ресурсів, освіти та технологій. Особливу увагу у документі приділено діяльності КНР в Арктиці, де Китай, під виглядом участі в наукових і гірничодобувних проєктах, нібито збирає стратегічну інформацію про російські можливості.
Китайські розвідники також прагнуть здобути доступ до конфіденційної військової інформації. У ФСБ занепокоєні можливістю вербування Пекіном російських вчених, які перебувають у складних соціально-економічних умовах. Їх можуть використовувати для передачі передових досліджень і технологій, зокрема у сфері оборони.
Контррозвідка на випадок «друга»
У відповідь на зростання загрози від китайських спецслужб ФСБ запустила нову операцію під назвою «Антанта-4». Її мета — виявлення спроб впливу КНР на російських чиновників, експертів, журналістів та політиків, а також запобігання витоку стратегічно важливої інформації.
Російські спецслужби активно працюють з потенційними цілями вербування — проводять зустрічі, попереджають про можливі контакти з китайськими агентами та наголошують на обережності у спілкуванні з представниками китайських наукових чи економічних установ.
Інтерес до війни та ПВК «Вагнер»
ФСБ також підозрює Китай у спробах отримати інформацію про бойовий досвід РФ у війні проти України. Зокрема, йдеться про аналіз використання російських і західних технологій, а також організаційні підходи до ведення бойових дій. За даними розвідки, Пекін вивчає досвід ПВК «Вагнер» в Україні та Африці, але поки незрозуміло, чи Китай хоче залучити колишніх «вагнерівців» до власних структур, чи лише використовує їх як модель для навчання.
Пекін дивиться на Далекий Схід
Один з найтривожніших моментів у документі — згадка про те, що Китай може готуватися до висунення територіальних претензій до Росії. Особливо це стосується регіонів Далекого Сходу, які історично викликають інтерес у Пекіна. У ФСБ вбачають у шпигунській активності КНР частину ширшої стратегії із поступового посилення свого впливу в прикордонних регіонах РФ.
Російські спецслужби фіксують, що Пекін прагне максимально використати ослаблення Росії через війну в Україні. Внутрішні аналітики вважають, що затягування конфлікту вигідне КНР — воно дозволяє зміцнити власні позиції на фоні послаблення свого «стратегічного партнера».
Таким чином, хоч офіційна риторика Кремля та Пекіна залишається дружньою, за зачиненими дверима в Москві КНР дедалі більше сприймають не як союзника, а як мовчазного конкурента, який діє в інтересах власного домінування.
