Попри спроби прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо заблокувати 18-й пакет санкцій, Європейська комісія 10 червня оголосила про його впровадження. Новий санкційний тиск зосереджено на енергетичній сфері, фінансовому секторі та російському флоті.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що метою Кремля залишається не мир, а агресія, тому ЄС посилює економічну відповідь. До переліку нових обмежень увійшли низка ініціатив, спрямованих на поглиблення ізоляції РФ від міжнародних ринків.
Що включає 18-й пакет санкцій ЄС
Європейська комісія офіційно запропонувала повну заборону на будь-які транзакції, пов’язані з інфраструктурою газопроводів “Північний потік-1” та “Північний потік-2”. Вперше на рівні всього Євросоюзу йдеться про те, що жодна компанія з країн-членів не зможе прямо чи опосередковано здійснювати операції, які стосуються цих проєктів.
Крім цього, пакет містить такі ключові пункти:
- офіційна заборона на використання інфраструктури “Північного потоку” та “Північного потоку-2”;
- зменшення граничної ціни на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель;
- відключення ще 22 російських банків від міжнародної системи SWIFT;
- санкції проти 70 суден так званого “тіньового флоту”, що перевозить нафту в обхід санкцій.
Німеччина підтримала заборону на “Північні потоки”
Згідно з інформацією європейських дипломатів, ключова країна – Німеччина – висловила підтримку ініціативі щодо санкцій проти газопроводів ще до офіційного оприлюднення пакета. Це свідчить про зміщення позиції Берліна, який раніше уникав жорстких кроків у сфері енергетики.
Фокус на “тіньовий флот” і банки
Окрему увагу Єврокомісія приділила суднам, які використовуються Росією для перевезення нафти без дотримання цінових обмежень. У Брюсселі зазначили, що такі судна часто змінюють прапори, використовують нелегальні схеми та ставлять під загрозу екологічну безпеку.
Також під санкції потрапляють додаткові банки, які допомагають Кремлю уникати фінансової блокади та обслуговувати нафтові угоди поза західними юрисдикціями.
Очікування підтримки з боку США
Європейські посадовці зазначають, що нове зниження цінової “стелі” на нафту потребує узгодженості з партнерами по “Великій сімці”. Проте на зустрічі міністрів фінансів G7 у Канаді цього тижня не вдалося досягти єдиної позиції. Особливо стриманими залишаються США, де йде внутрішня дискусія щодо ефективності жорсткіших енергетичних санкцій.
ЄС прагне захистити свої компанії
Ще однією новелою у пакеті стали положення, що мають на меті убезпечити європейські компанії від потенційного арбітражу за двосторонніми інвестиційними угодами з Росією. Це стосується захисту інвесторів, які можуть постраждати від економічної відповіді Кремля.
Позиції країн-членів
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що попередній, 17-й пакет був недостатньо ефективним і не відповідав рівню російської агресії. У свою чергу, глава апарату німецького канцлера Торстен Фрей закликав Європу “вийти із зони комфорту” і подумати про ще жорсткіші заходи – аж до заборони на імпорт газу та урану з РФ і використання заморожених російських активів.
Попри спротив окремих урядів, новий санкційний пакет демонструє готовність Брюсселя продовжувати економічний тиск на Москву, зокрема в найбільш чутливих галузях.
