Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав до посилення санкцій проти осіб, які публічно порушують мовне законодавство, зокрема через використання музики російською мовою в закладах громадського простору.
Про це мовний омбудсмен заявив в ефірі телеканалу “КИЇВ24”, наголосивши на необхідності рішучої реакції держави на такі прояви в час повномасштабної війни.
“Має бути боляче тим, хто принципово продовжує порушувати національне законодавство. Для цього має бути політична воля і необхідні інструменти”, – заявив Кремінь.
За його словами, лише роз’яснювальної роботи поліції недостатньо. Потрібні дієві санкції, які мали б реальний вплив на порушників.
Плани щодо створення контролюючого органу
Кремінь також наголосив на потребі створення чіткої інституції, яка би відповідала за моніторинг і контроль у сфері захисту державної мови, зокрема – за порушення у вигляді публічного відтворення російськомовного контенту.
На думку омбудсмена, має бути чітко встановлений розмір штрафів, що накладатимуться на заклади, які порушують мовний закон.
Що каже чинне законодавство
Станом на сьогодні в Україні не передбачено жодного покарання за приватне прослуховування музики російською мовою. Водночас штрафи застосовуються у випадках публічного відтворення контенту в магазинах, кав’ярнях, ресторанах та інших закладах. Сума штрафу наразі становить 170 гривень, і відповідальність несе заклад, а не фізична особа.
Ще в серпні 2023 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №9547, яким пропонується значно збільшити розміри санкцій: до 8 500 гривень за перше порушення та до 25 500 гривень у разі повторного порушення. Проте парламент досі не розглядав документ у сесійній залі.
Резонансні висловлювання публічних осіб
Проблема використання російської мови в Україні викликає жваві дискусії й поза межами офіційної політики. Актор Богдан Бенюк, зокрема, радив “фізично впливати”, аби змусити дітей говорити українською. А письменник і блогер Віталій Капранов заявив, що тих, хто продовжує говорити російською, потрібно “чмирити, зневажати і бити по морді”.
Попри емоційність таких заяв, дискусія довкола публічного використання мови в Україні, особливо в контексті війни, залишається актуальною і потребує врегулювання на рівні закону та суспільного діалогу.
