У селі Луги на Вінниччині вчителька й дослідниця Світлана Петрик здійснила давню мрію – облаштувала етносадибу в старій сільській хаті. Тут вона зібрала пам’ятні родинні речі, старовинний одяг та предмети побуту, щоб показати відвідувачам справжній дух українського села.
Реліквії та експонати
Будинок Світлана придбала ще десять років тому. Частина речей залишилася від попередньої господині, інші – це надбання її родини. Серед експонатів – лавки, стіл, скриня, яку власноруч зробив свекор дослідниці. У хаті зберігаються й вишиті рушники та домоткані рядна, якими прикрашали кімнати.
Окрему цінність становить колекція вишиванок. Тут представлені понад десять сорочок, серед яких роботи бабусі й мами Світлани, а також речі, які носили жінки з цієї оселі у ХХ столітті.
Побут давнини
В іншій кімнаті можна побачити піч, глечики, горщики та інший кухонний посуд. Є й давні господарські речі: діжак для тіста, ночви для приготування холодцю. На подвір’ї відвідувачі можуть побачити жорна, які й досі працюють – на них мелють зерно, щоб отримати борошно чи крупу.
Мрія, що стала реальністю
Світлана Петрик розповідає, що думка створити етносадибу з’явилася ще під час її роботи в школі. Вона писала з учнями проєкти про подільську хату, вишивки та історію села. Пізніше, працюючи в національному парку, вона зосередилася на дослідженні культурної спадщини – і саме тоді вирішила втілити задум.
«Ми хочемо, щоб ця етнооселя була продовженням нашої історії. Щоб діти знали свої традиції, щоб не переривався зв’язок поколінь. Адже історія – це не лише дати, це життя людей», – зазначає дослідниця.
Життя садиби сьогодні
Етносадиба працює лише місяць, але її вже відвідали близько 60 осіб. Тут проводять безкоштовні майстер-класи – наприклад, заняття з виготовлення ляльки-мотанки для дітей. Місцеві жителі відзначають автентичність та затишок простору. Вхід для відвідувачів залишається вільним.