З 1 липня на водоймах Вінницької області скасовано весняно-літню заборону на вилов риби та раків. Водночас для рибалок-аматорів залишаються чинними низка правил, порушення яких може призвести до штрафів або кримінальної відповідальності.
Про умови рибальства після завершення нересту, найпоширеніші порушення та розмір збитків, які доведеться сплатити за незаконний вилов, розповіла Катерина Лесніковська — головна спеціалістка сектору іхтіології управління Держрибагентства у Вінницькій області — в ефірі Українського радіо Вінниця.
Що дозволено рибалкам після 1 липня
Аматорський вилов тепер дозволено як з берега, так і з човна, але лише за допомогою вудок усіх типів та спінінгів. На одну особу дозволяється не більше 7 гачків.
Добова норма вилову становить:
- до 3 кг риби на людину;
- або один екземпляр трофейної риби, якщо він перевищує допустиму масу.
У межах Вінниці можна рибалити всюди, крім 500-метрової зони біля греблі ГЕС — там рибальство суворо заборонене.
Вилов раків: скільки і як
З 1 липня дозволено ловити раків, заборона на яких діяла з 1 грудня. Для цього можна використовувати лише одну раколовку. Максимальна добова кількість — 30 особин. Кожен рак має бути не меншим за 10 см, інакше — штраф.
Результати перевірок під час нересту
У період дії заборони на вилов риби на території області діяли спільні рейдові групи, до складу яких входили представники рибоохоронного патруля, поліції, екоінспекції та громадські активісти.
За словами Лесніковської, протягом сезону провели 42 рейди. Виявили 390 порушень, з них 43 — грубі. Серед них — використання сіток, хваток та інших заборонених засобів. За результатами:
- вилучено 44 незаконних знаряддя лову;
- затримано 330 осіб;
- вилучено 240 кг риби, виловленої з порушеннями;
- нараховано збитків на понад 2,8 млн грн;
- відкрито 12 кримінальних проваджень за ст. 249 ККУ.
Найчастіші порушення та розмір штрафів
Порушники найчастіше перевищують кількість дозволених гачків або виловлюють більше риби, ніж дозволено. За незначні адміністративні правопорушення передбачено штраф — від 34 до 170 грн. Проте в окремих випадках додатково потрібно компенсувати шкоду за кожну незаконно виловлену рибину.
Тарифи за шкоду водним біоресурсам:
- сазан/короп — 3706 грн за 1 особину;
- сом — 5117 грн;
- судак — 3587 грн;
- карась — 1581 грн.
Окремо слід згадати червонокнижні види риб — їх у водоймах області налічується 12. Найдорожча — стерлядь прісноводна: шкода за одну рибину складає 48 тис. грн. Також фіксували вирезуба, марену, підуста, чіпа та золотого карася.
У період нересту було зафіксовано три випадки вилову червонокнижних риб. Якщо рибалка не випускає таку рибу у живому вигляді — передбачена компенсація шкоди та штраф.
Чи відбувається зариблення водойм
У 2024 році державне фінансування на зариблення не надходило. У 2025 році очікують на виділення коштів у межах програми розвитку рибного господарства до 2028 року. Вона передбачає зариблення Південного Бугу, Дністра та створення рибовідтворювального комплексу.
Зараз зариблення відбувається переважно на орендованих ставках. Їхні орендарі закуповують малька, підрощують рибу і реалізують її восени. За словами Лесніковської, восени зарибок приживається краще, тож саме в цю пору переважно і проводять випуск молоді у водойми.