Захід зібрав поціновувачів старовини. На березі ставу «Тарасишин» лунала пісня, пахло свіжою рогозою та глиною. Це вже третій подібний фестиваль у Щітках.
Сюди з’їхалися десятки майстрів з усієї громади. Вони ділилися секретами ремесел, відкриваючи гостям багатство культурної спадщини «Великої Вінниці». Організацію взяли на себе міський департамент культури та місцева клубна система.
Другий рік поспіль етновікенд проходить саме тут, і люди вже полюбили цю локацію. Тут легко поєднуються творчість, живе спілкування та українські традиції, – зазначив Максим Філанчук.
Насичена програма вражала розмаїттям. Відвідувачі куштували локальні страви та брали участь у творчих майстер-класах. День промайнув непомітно.
Головна мета – допомога ЗСУ. Участь брали поліція охорони та майстри зі всіх старостинських округів.
Окремо хочу відзначити волонтерські локації. Війна триває, тому підтримка наших Захисників і Захисниць залишається вкрай важливою, – зауважив Філанчук.
Родини військових були почесними гостями. Вони відпочивали та переймали досвід народних умільців.
Щітки стали епіцентром давнього ремесла. Його статус закріплено на національному рівні.
Рогоза дуже слухняна в роботі. Вона міцна, гнучка й тепла на дотик, – ділиться Галина Заєць.
Сьогодні майстри роблять не лише кошики. Створюють короби, серветниці та складні мистецькі композиції.
Поруч працювали гончарі Левчуки. Їхня майстерність передається через покоління вже тридцять років.
Глина не любить поспіху. Ми й сьогодні випалюємо вироби дровами, як це робили наші діди й прадіди, – розповідає Ніна Левчук.
Відвідувачі оцінили якість роботи. Придбали макітри, глечики та кошики для побуту.
Свято стало місцем для душевних розмов. Щасливі відгуки лунали всюди.
Найбільше запам’яталися історії людей, які зберігають ці ремесла й передають їх своїм дітям, – розповіла Наталя.
Вечір прикрасили виступи відомих артистів. Серед хедлайнерів гурт «EtnoGen» та Пан Карпо.