Україна зіткнулася з критичною демографічною ситуацією: за останні роки країна втратила понад 2,3 мільйона молодих людей. Основними причинами є війна, еміграція, зниження мотивації до участі в суспільному житті та руйнація ідентичності на окупованих територіях.
Чисельність молоді скоротилась майже на чверть
Як свідчать урядові документи, станом на 1 січня 2022 року в Україні проживало майже 10 мільйонів молодих людей віком від 14 до 35 років — це 24,3% від загальної кількості населення. Але вже у 2024 році ця цифра скоротилася до 7,654 мільйона осіб. За прогнозами Інституту демографії, до 2030 року очікується подальше зменшення до 7,587 мільйона.
Причини втрат: війна, еміграція, зневіра
Однією з головних причин зникнення мільйонів молодих українців стала повномасштабна війна. Через бойові дії, руйнування інфраструктури та загальну нестабільність молодь масово виїжджає за кордон. За даними дослідження Info Sapiens, лише 58% молодих людей в Україні хочуть залишитись у країні, тоді як у 2023 році цей показник був вищим. Серед біженців ситуація ще тривожніша: охочих повернутися додому стало удвічі менше — з 66% до 32%. Натомість кількість тих, хто заявляє, що не повернеться ніколи, зросла з 6% до 19%.
Ризики втрати національної ідентичності
На окупованих територіях, за даними Центру громадянської просвіти «Альменда», мешкає понад 600 тисяч молодих людей. Вони піддаються системному впливу російської пропаганди, яка намагається знищити українську ідентичність. Експерти попереджають: без контактів, реінтеграції та роботи з молоддю, що живе за кордоном чи в окупації, Україна ризикує втратити ціле покоління, яке не асоціює себе з державою.
Портрет української молоді: чотири категорії
У межах Національної молодіжної стратегії до 2030 року виділено чотири вікові групи:
- 14–18 років — учнівська молодь, яка формує освітні та професійні орієнтири.
- 18–24 роки — здобувачі фахової або вищої освіти, які починають трудову діяльність.
- 24–29 років — особи з уже обраною професією, але зі складнощами в працевлаштуванні.
- 29–35 років — люди з досвідом роботи, які часто потребують перекваліфікації.
Формування «покоління стійкості» потребує термінових державних рішень, нових програм підтримки та політики, що враховує потреби і прагнення молоді в умовах війни.