На Вінниччині підземні води стрімко зменшуються, а сільські криниці пересихають навіть у звичних для використання місцях. Геологи пояснюють це поєднанням природних особливостей регіону та людської діяльності.
Колодязі і свердловини реагують по-різному
Геолог Іван Українець у ефірі Українського радіо Вінниця розповів, що колодязі реагують на зміну опадів майже миттєво. У посушливі роки рівень води у них падає дуже швидко. Свердловини, навпаки, показують повільні коливання через великі обсяги водоносного горизонту, які потребують часу для поповнення.
“Якщо інтенсивно качати воду зі свердловин, її може не вистачити. Вінниччина, як і сусідні регіони на гранітних масивах, найменше забезпечена підземними водами”, — пояснює експерт.
У регіонах з осадовими породами, таких як Прикарпаття чи Полтавщина, води більше завдяки пористості ґрунту. На Вінниччині ж вода у гранітах міститься переважно у верхніх тріщинуватих шарах, а на глибині понад 100 метрів підземні води практично відсутні.
Якість води та ризики для здоров’я
Українець зазначає, що більшість колодязів не перевірялись офіційно. Вода зі свердловин часто мутна або містить високий вміст заліза, що робить її небезпечною при тривалому споживанні.
“Місцеві інстанції інколи перевіряли воду для галочки, але люди її пили без контролю. Вода зі свердловин зазвичай мутна або містить значну домішку заліза. Пити її без попередньої обробки можна, якщо вона не бактеріально забруднена, проте тривале споживання води з підвищеним вмістом заліза чи нітратів може негативно впливати на здоров’я”, — зазначає експерт.
Він додає, що бактеріальне забруднення підземних вод обмежене природною фільтрацією: вода проходить через ґрунт не менше 200 діб, що знижує ризик виживання шкідливих бактерій. Проте хімічні речовини, аміак та нітрати можуть накопичуватися з часом.
Історично сільські криниці забруднювалися через вигрібні ями, тваринництво та інші господарські відходи, що фільтрувалися в землю протягом сотень років. Через це знайти чисту воду у традиційних криницях нині майже неможливо.
Свердловини як альтернатива
Багато мешканців переходять на свердловини через висихання криниць, проте інтенсивне використання води з них може погіршувати її якість через вимивання домішок із ґрунтових тріщин.
“Забезпечити населення безпечною водою можна шляхом правильного вибору глибин свердловин та контролю за інтенсивністю водозабору”, — пояснює Українець.
Прості механічні фільтри видаляють лише пісок і глину. Для очищення води від хімічних домішок потрібні складніші методи, наприклад, зворотний осмос.
Запаси води на Вінниччині
Підземні води регіону формуються переважно за рахунок опадів — дощу та снігу. За даними геолога, вода у гранітах циркулює лише в тріщинах, обсяг яких становить близько 0,5% товщі породи до глибини 100 метрів. Це дає приблизно 50 кубометрів води на сотку землі — обсяг, який сучасний насос може викачати за добу.
“Якщо запаси не поповнюються і вода не підтягується з сусідніх територій, водоносник виснажується. Рівень води падає, а на його місце підтікає поверхнева вода, часто забруднена”, — попереджає експерт.
Екологи та місцеві жителі звертають увагу на необхідність контролю за водозабором і застосування безпечних методів очистки, щоб підземні води Вінниччини залишалися придатними для пиття та господарських потреб.