20 грудня у Вінниці, під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшанували пам’ять В’ячеслава Задорожного, який віддав своє життя на фронті. Цього дня йому мало б виповнитися 34 роки.
Люди зібралися на перехресті проспекту Коцюбинського та вулиці Замостянської, щоб віддати шану полеглому захиснику. Серед присутніх були рідні, друзі, а також небайдужі вінничани, котрі не змогли залишити це трагічне свято без уваги.
В’ячеслав Задорожний, відомий на псевдо “Квітка”, був стрільцем-снайпером батальйону “Вовки Да Вінчі” 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Він почав свою службу у травні 2022 року та одразу став частиною бойових дій на Покровському напрямку Донецької області. Чоловік був одним з тих, хто не вагався і відразу пішов захищати країну, навіть ставши волонтером після початку повномасштабного вторгнення.
Його дружина Тетяна, яка разом із В’ячеславом виховувала трьох синів і доньку, зазначила: “Ми маємо пам’ятати тих, хто віддав життя за нас. Це не багато часу — прийти на кілька хвилин і вшанувати наших героїв”. Вона також поділилася, що їхня родина завжди разом святкувала день народження В’ячеслава, але цього року свято змінилося на важке вшанування пам’яті.
З самого початку повномасштабного вторгнення В’ячеслав став волонтером, допомагаючи місцевим жінкам плести маскувальні сітки та доставляти їх на фронт. Він навіть вигадав назву для їх волонтерської групи — “Павучки”.
Під час навчання в армії побратими дали В’ячеславу псевдо “Квітка”. Тетяна згадує: “Він зібрав для мене квіти в лісі і забув їх віддати. Коли командир побачив їх на вікні, він пожартував: ‘Хто це в нас тут квіти полюбляє?’. І так це псевдо залишилось з ним.” В’ячеслав дійсно любив дарувати квіти рідним, і його дружина каже, що навіть її мама отримала стільки квітів від нього, скільки не отримувала за все життя.
20 грудня 2025 року — це перший день народження В’ячеслава після його загибелі. Раніше родина завжди святкувала цей день у колі друзів і родичів, але цьогоріч Тетяна, разом з дітьми, зібралася лише, щоб згадати свого чоловіка та батька.
“Це важко, але ми маємо пам’ятати про те, чому він пішов на фронт і яку високу ціну заплатив за нашу свободу”, — сказала Тетяна Задорожна.
В’ячеслав Задорожний загинув 5 січня 2025 року поблизу Новоєлизаветівки на Покровському напрямку. Його важке поранення забрало життя, хоча він залишався у свідомості кілька годин. Побратими намагалися врятувати його, але не змогли вчасно евакуювати на лікування.
Захід на 34-й день народження В’ячеслава став моментом для згадування всіх героїв, які віддали своє життя за Україну. Це був день не лише для родини Задорожних, але й для кожного українця, хто пам’ятає тих, хто поклав своє життя в боротьбі за свободу та незалежність.
